Карантинні обмеження для закладів освіти з 19 грудня 2020 року Уряд продовжив дію карантину, встановленого через COVID-19, до 28 лютого 2021 року. Про актуальні протиепідемічні заходи, зокрема й ті, які стосуються закладів освіти, йдеться упостанові Кабінету Міністрів № 1236. Положення, зазначені в постанові, вступають у силу з 19 грудня 2020 року. На період дії карантину, зокрема, заборонено: - відвідувати заклади освіти здобувачами освіти групами у понад 20 осіб, крім закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної та спеціалізованої мистецької освіти; - відвідувати заклади освіти здобувачами освіти, якщо на самоізоляції через контакт з пацієнтом з підтвердженим COVID-19 перебуває понад 50% здобувачів освіти та персоналу закладу; - проводити в закладах освіти масові заходи (вистави, свята, концерти) за участю дітей з більш ніж однієї групи/класу та за присутності глядачів. Додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, з 8 до 24 січня 2021 р. на території України заборонено відвідувати заклади освіти незалежно від форми власності її здобувачами, крім закладів дошкільної освіти та спеціальних закладів освіти. | |
Затверджено новий санітарний регламент для шкіл В Україні діятиме новий Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, який визначає медичні вимоги безпеки щодо освітнього середовища у всіх типах шкіл. Новий санітарний регламент почне діяти з 1 січня 2021 року. Відповідний документ затверджений Міністерством охорони здоров'я. Вимоги цього Санітарного регламенту обов'язкові для врахування при влаштуванні і обладнанні приміщень закладів освіти. Новий санрегламент містить вимоги до організації освітнього процесу, вимоги до організації роботи з технічними засобами навчання та вимоги до навчальних приміщень, зокрема, класів, кабінетів інформатики, фізкультурних залів та басейнів, приміщень допоміжного та підсобного призначення, пансіонів, санітарних вузлів тощо, а також норми щодо повітряно-теплового режиму в школі, освітлення приміщень, рівнів шуму та вібрацій. Окрім того, регламент визначає норми з організації харчування та медичного обслуговування в школах. | До Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС З нагоди відзначення Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (14 грудня) в закладах освіти району відбулися тематичні заходи: уроки пам’яті «Чорнобиль – довгий слід трагедії», години спілкування з історії аварії на Чорнобильській АЕС, перегляд документального фільму «За хвилину до катастрофи». У шкільних бібліотеках, музеях були оформлені тематичні виставки художньої літератури, експозиції, фотовиставки «Наші земляки – учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».Проведено зустрічі з учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Світла пам’ять героям-ліквідаторам, які ціною власного життя зупинили розбурхану стихію некерованої ядерної реакції та врятували майбутнє для своїх нащадків. | Всеукраїнська школа онлайн 11 грудня Міністерство освіти та науки України спільно з Українським інститутом розвитку освіти та Міністерством цифрової трансформації України з метою забезпечення рівного доступу до якісної шкільної освіти учнів 5-11 класів запустили платформу для дистанційного та змішаного навчання «Всеукраїнська школа онлайн». Всеукраїнська школа онлайн – E-SCHOOL.net.ua – це сучасний онлайн-ресурс для змішаного та дистанційного навчання учнів середньої та старшої школи з матеріалами, що пройшли експертизу та відповідають державним освітнім стандартам. ВШО забезпечує учнів відеопоясненнями, конспектом, тестами та можливістю відслідковувати свій навчальний прогрес. А вчителів – необхідними методичними рекомендаціями та прикладами застосування сучасних освітніх технологій. Навчальний контент платформи містить уроки з 18 основних предметів та розрахований на два тижні навчання відповідно до календарного плану, та щотижня він буде доповнюватися. Функціонал платформи буде постійно вдосконалюватися та розширюватися. Промо-ролик «Всеукраїнська школа онлайн» Інструкція для користувачів | Міністерство освіти і науки спільно з Державною службою якості освіти розробили методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти. Рекомендації оприлюднено на сайті МОН 30 листопада 2020 року. Методичні рекомендації орієнтовані на допомогу школам у внутрішньому забезпеченні якісної освіти. Згідно з документом, система забезпечення якісної освіти у школі повинна мати не лише зовнішні стимули (ЗНО, інституційний аудит, атестація та сертифікація педагогічних працівників тощо), а й внутрішні інструменти. Процеси навчання та управління школою можуть якісно вдосконалюватися самою школою. Для цього необхідно мати: · стратегію забезпечення якості освіти; · необхідні ресурси для організації навчання, інклюзивне освітнє середовище; · прозору систему оцінювання учнів, педагогічних працівників і директора; · механізми забезпечення академічної доброчесності; · сучасну інформаційну систему управління школою. Важливо також розвивати партнерство учнів і вчителів, забезпечувати рівність і протидіяти булінгу (цькуванню), допомагати учням реалізувати індивідуальну освітню траєкторію, створювати для вчителів умови для професійного зростання. Крім того, школа може визначати і впроваджувати інші орієнтири, зважаючи на особливості її діяльності та потреби учасників освітнього процесу. Водночас важливим є розуміння, сприйняття та спільна реалізація таких орієнтирів учителями, учнями та їхніми батьками. | Всесвітня кампанія «16 днів активізму проти гендерно-зумовленого насильства» В Україні та світі гендерно-зумовлене насильство є розповсюдженим і систематичним явищем, що набуло ще більш вражаючих масштабів під час пандемії COVID-19. В Україні 67 % жінок стверджують, що зазнали насильство; жінки та дівчата складають 78 % жертв домашнього насильства, 55 % жертв торгівлі людьми; менше 40 % жінок, які стикаються з насильством, звертаються за допомогою; з них лише 10 % звертаються до поліції. За даними Міністерства внутрішніх справ України у цьому році, порівняно з минулим – органами поліції отримано на 54 % більше заяв та повідомлень про факти домашнього насильства. Це свідчить і про зміну підходів у боротьбі з домашнім насильством, і свідченням готовності суспільства відкрито говорити на цю тему. Щорічно, з 25 листопада по 10 грудня, Україна приєднується до Всесвітньої кампанії «16 днів активізму проти гендерно-зумовленого насильства». Цьогорічна тема кампанії звучить так: «Розфарбуймо світ помаранчевим: фінансуй, реагуй, запобігай, збирай дані!». Символом кампанії є помаранчевий колір, що уособлює в собі більш яскраве майбутнє, вільне від насильства. Під час проведення інформаційно-просвітницьких заходів Міністерством освіти і науки України рекомендується використання матеріалів, що були підготовлені та адаптовані у рамках проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні»: - 1.Відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш» про попередження сексуального насильства щодо дітей у колі довіри;
- 2.Буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі для дітей та молоді;
- 3.Відеоролик «Почни говорити» для дітей та дорослих щодо попередження сексуальних домагань у спорті;
- 4.Серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які працюють з дітьми та для дітей «Батьківство в епоху цифрових технологій»: захист дітей онлайн, сексуальний шантаж, секстинг, секс-чатинг, грумінг, зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти.
Усі матеріали проєкту доступні на сайті МОНУ за посиланням:https://mon.gov.ua/ua/news/akciya-16-dniv-proti-nasilstva-mon-rekomenduye-provesti-urok-shodo-pitan-problem-u-simyi та Офісу Ради Європи за посиланням:https://www.coe.int/uk/web/kyiv/combating-violence-against-children-in-ukraine та можуть використовуватися педагогічними працівниками, соціальними педагогами, практичними психологами під час проведення профілактичної та роз’яснювальної роботи щодо запобігання насильства; розміщатися на офіційних вебсайтах закладів освіти та сторінках у соціальних мережах. Також МОН спільно з Громадською спілкою «А21 Україна» пропонує інформаційні матеріали для педагогічних працівників щодо протидії торгівлі людьми, з якими можна ознайомитися за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/14BXXg4DvyD9hP7zgBebR92sFC6gxMygB. | Про День пам’яті жертв голодоморів Традиційно на кінець листопада припадає жалобна дата - День пам’яті жертв голодоморів. У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, серед найбільш трагічних сторінок історії українського народу особливо сумне місце займає Голодомор 1932-1933 років. За різними даними у 1932-1933 роках від голоду загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей. Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, "розкуркулення" селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Тож, українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва. У 2008 році до 75-х роковин Голодомору, під керівництвом Українського інституту національної пам’яті була створена Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр., що складається з 18 регіональних томів та одного зведеного. Цей список не є вичерпним, робота зі встановлення масштабів Голодомору все ще триває. 28 листопада 2006 року законом України Голодомор 1932−1933 років був визнаний геноцидом українського народу. У День пам’яті жертв голодоморів заклади освіти вшанували заморених голодом хвилиною мовчання, долучились до скорботної акції "Запали свічку пам’яті". З вихованцями, учнями були проведені години спілкування, уроки, бесіди, лекції, учнівські конференції за темами: «Не кидайсь хлібом – він святий», «Душі померлих стукають в наші серця», «Гірка пам’ять поколінь», «Скорботна пам’ять поколінь», «Голодомор 1932-1933 років – біль серця всієї України», «Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу», «Розіп’яті душі на хресті всевишньої печалі», «Голодомор та його наслідки для українського суспільства», мітинги-реквієми «Не згасни, Свічко Пам’яті!», «Переписати історію не можна!», «В руках, що виростили хліб, не залишилось і зернини», «Голодомор на Слобожанщині». У шкільних бібліотеках були розгорнуті тематичні виставки «Жнива скорботи», «Голод 1933 року в Україні очима істориків, мовою документів». Здобувачі освіти взяли участь у перегляді кадрів документальної хроніки «Голод 33 року» та фільму «Голод» за романом Василя Барки «Жовтий князь». | | |